Норвезькі вчені описали стійкі симптоми COVID-19, які спостерігали навіть у пацієнтів молодше 30 років, які перенесли захворювання вдома.
Про це пише Naked Science з посиланням на спеціалізоване видання Nature Medicine, в якому було опубліковано дослідження вчених з Бергенского університету (Норвегія).
Згідно з публікацією, вчені оцінили симптоми у людей, які перенесли COVID-19, через шість місяців. Основою дослідження стала когорта норвежців, госпіталізованих та ізольованих у своїх будинках за часів першої хвилі коронавируса - з 28 лютого по 4 квітня 2020 року.
До участі запросили 312 пацієнтів, у яких діагностували COVID-19 у центрі тестування Бергена, а також тих, хто перебував на лікуванні у двох лікарнях міста. Метою роботи було виявити фактори і біомаркери, пов'язані з віддаленими наслідками та ускладненнями хвороби.
Автори дослідження зібрали демографічні та клінічні дані і зразки крові пацієнтів, а також враховували інформацію про членів їхніх родин з позитивним результатом тесту. Середній вік випробовуваних становив 46 років, 51% - жінки, при цьому 44% з усіх випробуваних мали супутні захворювання (найпоширенішими були астма, гіпертонія, хронічні хвороби серця та імунодепресивні стани).
У 272 пацієнтів під час гострої фази інфекції найчастіше відзначали стомлюваність (90%), кашель (71%), головний біль (64%), міалгію (58%) і задишку (55%), тільки у 21% спостерігалася лихоманка.
Хворі, яким потрібна була госпіталізація, зазвичай були старше, ніж ті, хто перехворів вдома. До того ж вони мали більш високий індекс маси тіла і більше супутніх захворювань.
У 60% учасників дослідження (189 осіб) за шість місяців після перенесеної хвороби виявили стійкі ознаки COVID-19: найбільш часто скаржилися на стомлюваність (37%), труднощі з концентрацією уваги (26%), втрату нюху або смакових відчуттів (25%), проблеми з пам'яттю (24 %) і задишку (21%). Більшість ознак хвороби зустрічалися тим частіше, чим старший був пацієнт, однак аносмію (втрату нюху) виявили в основному у людей молодше за 46 років.
Тридцять дев'ять відсотків добровольців — діти і підлітки до 15 років майже зовсім не мали симптомів через півроку після перенесеної хвороби (13%), тоді як 52% (32 з 61) молодих людей віком 16-30 років, які переносили COVID-19 вдома (перебіг хвороби у них був легкого або середнього ступеня тяжкості), відзначали стійкі ознаки негативного впливу перенесеної інфекції (у 11% діагностували також порушення пам'яті).
Високі рівні антитіл, а також наявність супутніх захворювань легенів незалежно корелювали як з тривалою стомлюваністю, так і з загальним числом симптомів через півроку. Тридцять відсотків (69/231) пацієнтів від 16 років і старше, ізольованих вдома, відчували астенію й через шість місяців — у порівнянні з 63% (39/62)тих, кого було шпиталізовано для лікування. Зокрема, вони зіткнулися з підвищеною втомлюваністю (35%), підвищеною потребою у відпочинку (30%), відсутністю енергії (29%), не могли швидко згадати потрібне слово в розмові (23%) і погано концентрувалися (19%).
«Рівень захисних антитіл досягає плато приблизно через один-два місяці після зараження, забезпечуючи загальний маркер сили імунної відповіді. Титри IgG, специфічних до S-білку SARS-CoV-2, і титри мікронейтралізуючих антитіл, виявлені через два місяці, виявилися значно вище у госпіталізованих пацієнтів, ніж у хворих, ізольованих вдома. Підвищені титри антитіл через два місяці були пов'язані з тяжкістю захворювання, літнім віком та більш високим ІМТ», — цитує вчених Naked Science.
«Наш головний висновок полягає в тому, що понад 50% людей у віці до 30 років, ізольованих під час хвороби вдома, через шість місяців після легкого або помірного перебігу захворювання все ще мали стійкі симптоми. <...> Проблеми з пам'яттю і концентрацією уваги особливо турбують в школі або університеті, тому ми наголошуємо на важливості вакцинації для запобігання довгострокових наслідків Covid-19», — підбили підсумок автори дослідження.
