Оскільки війна Росії проти України вступає в черговий день, з повідомленнями про сотні вбитих менш ніж за тиждень, виникають питання про те, чого намагається досягти президент Володимир Путін.
За словами Крістіана Нітою, викладача дипломатії та міжнародного управління в Університеті Лафборо в Лондоні, не повинно бути непорозумінь щодо мотивів Росії; Путін стурбований ревізіоністською політикою та фантазією великої держави, сказав він Al Jazeera.
«Довгостроковими цілями Росії після закінчення «холодної війни» було відновити статус великої держави Радянського Союзу, щоб Захід розглядав її як рівноправну і мати можливість впливати на політичні події в своїх менших сусідах, таких як Україна, Молдова чи Казахстан», – сказав він.
Проте Україна вбудовується в західну орбіту впливу, і таким чином йде врозріз з інтересами Путіна.
«Інституційна структура, швидше за все, залишиться на місці, хоча, ймовірно, буде приділено серйозну увагу запровадженню федерального устрою, щоб забезпечити певну автономію Донецьку та Луганську», – сказав Гілл.
Тим не менш, навіть якщо Росія зможе встановити якусь форму діалогу та домовленості в Києві, вона зіткнеться з проблемами.
«Такі переговори, ймовірно, будуть розглядатися як примусові, і тому будь-який результат може не статися. Для Путіна немає легких варіантів, і це, безумовно, було б нелегко для будь-якого тимчасового уряду, встановленого силою російської зброї», – сказав Гілл.
Однак, незважаючи на нинішні переговори між російською та українською делегаціями щодо українсько-білоруського кордону, Москві ще належить зробити серйозний крок вперед.
Опір України здається сильнішим, ніж очікувалося до цього моменту.
Проте Росія все ще не розклала всі свої карти, сказав Аль-Джазірі Джон Р. Дені, професор-дослідник спільних, міжвідомчих, міжурядових і багатонаціональних (JIIM) досліджень безпеки в Інституті стратегічних досліджень Військового коледжу США.
«Я думаю, що докази вказують на те, що Росія продовжує перемагати Україну з точки зору як можливостей, так і потенціалу. Американські офіційні особи повідомили, що наразі задіяно від 50 до 70% наявних російських сил, що означає, що залишилося ще багато російських військових сил поблизу».
Однак, враховуючи відсутність прогресу, міжнародні ЗМІ та експерти підняли питання щодо військової стратегії Росії.
«З точки зору операцій, є деякі аномалії, які для мене не мають сенсу, зокрема нездатність російських військ успішно та остаточно встановити домінування в повітрі над Україною, нездатність російських військ утримати контроль», – зазначив Дені.
Тим не менш, чи впаде Київ, для багатьох спостерігачів є питанням коли, а не якщо.
До цього моменту залишається певною загадкою, що Путін зробив би з нацією розміром з Україну.
Розкол країни може бути найбільш вірогідним варіантом. Однак не обходиться без серйозних труднощів.
«Для розколу України знадобиться якийсь суб’єкт, щоб здійснити та забезпечити розкол. Хоча російські збройні сили можуть здійснити розкол, я не переконаний, що Росія має спроможність і кошти для того, щоб забезпечити його в короткостроковому періоді, враховуючи російські збройні сили, розташовані на цьому етапі», — сказав Дені.
Його сумніви виправдані.
«Дивіться, наприклад, як Росія має придушити опір у східному місті Харкові та навколо нього, а також громадян-солдатів України, які зголосилися переслідувати та атакувати російські війська. Тим не менш, розкол вздовж річки Дніпро – залишається можливим», – додав Дені.
Загалом, варіанти Путіна, схоже, зменшуються з кожним днем.
«Я думаю, що можливості Путіна досить обмежені. Зараз Росія в пастці досягнення якоїсь перемоги в Україні. Такі країни, як Китай, Індія чи Іран, уважно спостерігають, і відсутність можливості оголосити перемогу, безумовно, підірве її імідж сильної військової сили», – сказав Нітою.
Найголовніше, війна вже мала серйозні наслідки для майбутнього статусу Росії.
«Справедливо сказати, що в Європі такі країни, як Німеччина чи Фінляндія, які сповідували стриману військову стратегію, тепер прийняли ідею розглядати Росію як ворога і збільшили свій військовий бюджет у випадку Німеччини, або заявили про свою мету змінити статус від нейтралітету до членства в НАТО у випадку Фінляндії», – сказав Нітою.
З огляду на це, більшість європейських держав заявили про готовність продовжувати розмовляти з Росією. Однак відкритий діалог не означає примирення.
«Образи потоків біженців з України, а також загоряння в українських містах буде важко стерти у свідомості європейців та американців. Якщо Путіну вдасться встановити маріонетковий уряд, це буде серйозним ударом по відданості Заходу ліберальній демократії і створить небезпечний прецедент для міждержавних відносин на європейському континенті», – сказав Нітою.
«Я підозрюю, що будь-яке примирення в середньостроковій і довгостроковій перспективі має розглядати Україну як незалежну державу, чиє рішення щодо свого майбутнього поважається Москвою», – підсумував він.
