Заступник міністра освіти України Ігор Гарбарук розповів, як уряд сприяє при виборі учнем професії та чого бракує нинішній молоді, щоб вибрати професію правильно.
Цій темі заступник міністра присвятив оприлюднену у виданні Українська правда статтю «Обережно, вступ: як школярам обрати справді затребувану професію»
Навівши статистику вступу до закладів професійно-технічної освіти, яка свідчить, що з 2012 року кількість учнів, які обирають робітничі професії, скоротилася на 66%, Ігор Гарбарук зауважив — людина не зможе вибрати професію, якщо не знатиме, чи зможе в подальшому отримати цікаву роботу і побудувати успішну кар'єру, „а переконати батьків, у яких знання про цю сферу датуються дев’яностими, віддати свою дитину вчитись робітничої професії, звучить й зовсім нереально“.
На думку заступника міністра, все ще не вистачає простого спілкування про переваги профтехосвіти з батьками та молоддю, тож потрібна якісна профорієнтація учнів та комунікація про зміни в цій сфері.
«Нині вся профорієнтація у школі складається з однієї дисципліни в 9-11 класі. Цей урок зазвичай ставлять у кінці дня, і часто діти не ходять на нього, бо він є факультативним і необов’язковим. Іноді приходять педагоги профтехів та розповідають про переваги їхніх закладів. На цьому профорієнтаційні активності закінчуються. Дитина не може свідомо обрати фах, коли вона банально не має цілісного уявлення про сучасні професії, їхні характеристики, особливості. Отримуємо в результаті тисячі людей, які не затребувані на ринку праці, а отже, працюють не за фахом», — пише Ігор Гарбарук.
За даними Державного центру зайнятості, найбільша частка безробітної молоді в Україні – 50% – має вищу освіту, а з професійно-технічною таких лише 33%.
Якісна профорієнтація потрібна учням і для того, щоб дослідити та проаналізувати свої здібності та таланти, визначити можливі шляхи кар’єрного розвитку.
Як стверджує заступник міністра, такий процес вже є частиною Нової української школи та починає впроваджуватися в Україні.
«Так, формула ідеальної профорієнтації складається з трьох елементів: наскрізна профорієнтація (вивчення професій та дослідження себе, своїх талантів, ще з початкової школи), окремий курс на рівні базової та старшої школи, практика та волонтерство».
Разом з тим, як зазначає Гарбарук, процес профорієнтації чи профконсультування триватиме і в самих профтехах, де учні вже визначились із майбутньою професією:
«У Стратегію розвитку профосвіти до 2023 року ми заклали створення центрів кар’єри у закладах. Такі осередки допоможуть учням швидко знайти роботу та підготують їх до сучасних вимог ринку праці. Наприклад, якщо учень після завершення навчання хоче відкрити власну справу, він може звернутися до консультантів у центрі, які розкажуть, як це зробити <...> Торік разом з партнерами нам вдалось запустити освітній проєкт „Навички для успішної кар’єри“. Він створений для того, щоб навчити освітян готувати випускників до подальшого працевлаштування, розвинути в учнів потрібні компетентності. Зокрема, так звані soft skills – відповідальність, стресостійкість, вміння працювати в команді або самостійно»
Як пише заступник міністра, МОН вже рік активно популяризує успішні історії училищ, запустили інформаційну кампанію про професії+ у Facebook та випустили спецпроєкт про дуальне навчання, а у 2021 році уряд виділив кошти на промоційну кампанію. Основну частину ресурсів планується витратити на комунікацію вступної кампанії: профорієнтаційні ролики для батьків, інфографіку, рекламу переваг навчання.
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини.
Долучайтеся до нашого Telegram-каналу!
