У період з 13 по 18 грудня 2021 року учасники Міжурядового комітету Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization – ЮНЕСКО) розглядають 55 нових заявок на включення до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини.
15 грудня прийнято рішення про включення до цього списку номінації «Мистецтво палестинської вишивки, практики, навички, знання та ритуали».
Про включення палестинської вишивки до списку повідомляє ЮНЕСКО у Twitter.
Мистецтво традиційної вишивки поширене у Палестині. Спочатку її виготовляли та носили у сільській місцевості, а тепер вона поширена по всій Палестині та серед членів діаспори.
Жіночий сільський одяг зазвичай складається з довгої сукні, штанів, куртки, головного убору та фати. Кожен із цих предметів одягу розшитий безліччю символів, включаючи птахів, дерева та квіти.
Вибір кольору та дизайну вказує на належність жінки до регіону, а також на сімейне та економічне становище.
На основному одязі — сукні вільного крою (що має назву тоб), груди, рукави та манжети вкриті вишивкою. Вишиті вертикальні вставки спускаються платтям від талії.
Вишивка шиється шовковою ниткою на шерсті, льоні або бавовні.
Вишивка — це соціальна практика, що передається з покоління у покоління. Жінки збираються в будинках одна одної, щоб займатися вишиванням та шиттям, часто зі своїми дочками. Багато жінок вишивають як хобі, а деякі виробляють та продають вишиті вироби, щоб поповнити дохід своєї сім'ї, самостійно або у співпраці з іншими жінками. Ці групи збираються одна в одної вдома або в громадських центрах, де вони також можуть продавати свої роботи.
Практика вишивки передається від матері до дочки та на офіційних курсах навчання.
Список нематеріальної спадщини вже кілька разів поповнювався палестинськими об'єктами: так, у 2014 році внесено культурний ландшафт «Палестина: земля олив та виноградників. Культурний ландшафт південної частини Єрусалиму, Батир», у 2012 – «Базиліка Різдва Христового та стежки паломників», у 2017 – «Hebron/Al-Khalil Old Town» (старе місто Хеврона)
Нематеріальна культурна спадщина – це усні традиції, виконавське мистецтво, обряди та ритуали, свята, традиційні знання та навички, пов'язані з природою та навколишнім світом, а також ноу-хау та традиційні ремесла. У Репрезентативний список нематеріальної спадщини включають ті традиції та форми самовираження, які становлять цінність для всього людства. Нині у цьому списку майже 500 елементів.
Правом номінувати у Список нематеріальної культурної спадщини користуються країни, які ратифікували Конвенцію про збереження нематеріальної культурної спадщини, ухвалену Генеральною конференцією ЮНЕСКО у 2003 році.
Конвенція сприяє збереженню культурних практик, що передаються з покоління до покоління. Комітет у складі представників 24 держав-учасниць Конвенції збирається один раз на рік. Він контролює виконання положень цього правового документа, ратифікованого 180 державами.
Цього року учасники Комітету розглянуть 45 заявок на включення до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства; 5 заявок на включення до списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони; а також 5 номінацій на включення до Реєстру передового досвіду щодо збереження нематеріальної культурної спадщини.
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини.
Долучайтеся до нашого Telegram-каналу!
