Прибережне місто Ємені Ходейда відоме своїм прекрасним пляжем. Мені, як і багатьом мешканцям міста, подобається гуляти вздовж води, коли на полі бою тихо і відносно безпечно знаходитися надворі. Під час цих випадкових прогулянок я проходжу повз нову особливість мого міста, яка з’явилася за останні кілька років: фотографії сотень загиблих бійців.
Образи всіх цих юнаків завжди здаються схожими: вони всі мають однакові втомлені обличчя з сумними очима, які, здавалося, не передбачали їх передчасної смерті.
Багато з цих фотографій також поширюються в соціальних мережах. Коли я бачу негативні коментарі під фотографіями про смерть хлопчиків у віці 13 років, мені стає страшно.
Я усвідомлюю, що війна повністю зруйнувала соціальну структуру моєї країни. Це спустошило Ємен і спотворило його до невпізнання. Поляризація, ненависть і бажання помсти, які я бачу щодня, змушують мене боятися, що ця війна може ніколи не закінчитися. Як сім'ї бійців з протилежних боків лінії фронту можуть коли-небудь навчитися жити поруч? Як їх діти підуть до школи та будуть грати разом? Як ми можемо відкласти в сторону весь біль і страждання, усі образи та травми, щоб знову стати одним цілим?
Думаючи над цими питаннями сьогодні, мені важко зрозуміти, що всього 10 років тому ми переживали момент безпрецедентної національної єдності.
У березні 2011 року Ємен приєднався до Арабської весни. Протести на вулицях надихнули багатьох людей про політичне відкриття та цивільну владу на чолі держави. Єменці всіх верств суспільства приєдналися до демонстрацій по всій країні, вимагаючи кращого життя для себе та майбутніх поколінь. Молодь, яка була в авангарді протестів, пишалася своїм політичним та релігійним плюралізмом. Я досі пам’ятаю, як люди різного походження молились поруч і фотографувались один з одним як друзі.
Але дух єдності, який ми відчули під час революції, був недовгим. Потім відбулося військове втручання під керівництвом Саудівської Аравії та війна. Колишні товариші, які разом протестували на площі Тахрір в Сані, перетворилися на запеклих ворогів. У цій кривавій війні були вбиті десятки тисяч людей, а мільйони людей загинули від голоду.
Більше половини 30-мільйонного населення Ємену стикається з різним рівнем продовольчої небезпеки, а три мільйони дітей страждають від гострого недоїдання, — повідомляє
aljazeera
Оскільки Єменська держава розпалася, соціальне забезпечення зникло, а економіка була зруйнована. Війна повністю знищила інфраструктуру в країні та спричинила дефіцит усіх основних товарів, включаючи паливо.
Нещодавно Auke Lootsma, керівник Програми розвитку ООН в Ємені, заявив, що якщо війна не припиниться, країна перетвориться на «нежиттєздатну державу», яка не підлягає відновленню.
