Коли Данія та Хусам вперше переїхали до Данії, їх життя було схоже на рай.
Вони не говорили ні слова по-датськи, але скандинавська країна була форпостом спокою для братів і сестер, які втекли від руйнувань та смерті, що переслідувала їх після початку сирійської громадянської війни в 2011 році.
«Навряд чи я можу щось згадати, окрім війни в Сирії», — сказала 22-річна Данія в ефірі
cnn. Вона сказала, що її сім’я з п’яти осіб обрала Данію через її гарну репутацію приймати біженців. Данія стала першою країною у світі, яка підписала Конвенцію ООН про біженців у 1951 році.
20-річний Хуссам описав Данію як місце миру, країну, де його сім'я почувалася як вдома де «суспільство дає вам свободу жити так, як ви хочете». Він сподівався вивчати медицину, коли наступного року закінчить середню школу.
Ці мрії були зруйновані, коли Данія стала першою демократичною європейською державою, яка сказала сирійським біженцям, що походять з Дамаску, повернутися до зруйнованої війною нації.
У 2019 році уряд Данії розпочав перегляд дозволів на проживання біженців, які прибули з Дамаска, — крок, заснований на думці, що умови життя в Сирі покращилися, і тому біженці можуть повертатися додому. У лютому було оголошено, що вони також переглядають статус кількох сотень сирійських біженців із навколишнього регіону Дамаска.
Хоча бойові дії в регіоні навколо Дамаску значно стихли, активісти заявляють, що уряд Данії активно загрожує сирійцям.
«Ми не згодні з рішенням вважати район Дамаску або будь-який інший район [в Сирії] безпечним для біженців. Ми маємо відомості з різних звітів про самовільне затримання та постійні порушення громадянських прав цивільного населення в Сирії», — заявила Шарлотта Сленте, генеральний секретар Датської ради біженців.
Датський міністр з питань імміграції та інтеграції Маттіас Тесфає захищав цю політику в заяві CNN, заявивши, що «Данія відкрита і чесна з першого дня», пояснюючи що дозволи на проживання для сирійських біженців є «тимчасовими і що дозвіл може бути анульований якщо потреба в захисті перестане існувати».
«Підхід уряду Данії полягає у забезпеченні захисту тих, хто цього потребує, але коли умови у їхній рідній країні покращаться, колишні біженці повинні повернутися в свою країну і відновити своє життя там», — додав Тесфає.
Сім'я Данії та Хуссама невпинно страждає. Імміграційна служба Данії відмовила продовжити дозвіл на проживання батька, з яким пов'язані їхні власні візи, за словами їх адвоката Даніеля Норрунга. Данії та Хусам було сказано залишити Данію до 5 березня, але за допомогою адвоката сім'я оскаржує це рішення в апеляційній комісії біженців.
Якщо апеляційна комісія підтримає рішення імміграційної служби, сім’ю позбавлять права вчитися, працювати або жити в країні. Це означає, що вони ризикують потрапити до одного з двох пунктів депортації.
