ЄС продовжив на рік — до 8 грудня 2022 року — санкції за порушення прав людини, зокрема проти громадян Росії та Китаю.
Як передає GuildHall з посиланням на ТАСС, у списку опинилися громадяни Китаю за порушення прав уйгурського населення, а також громадяни Лівії, КНДР, Південного Судану, Еритреї та Росії — останні за за репресії проти ЛГБТ у Чечні.
У Росії санкції продовжать діяти щодо 14 осіб та чотирьох структур, і під них підпадають, зокрема, колишній директор ФСІН Олександр Калашніков, голова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін, генпрокурор РФ Ігор Краснов та директор Росгвардії Віктор Золотов.
Санкційний режим ЄС передбачає заборону на подорожі, а також заморожування активів як фізичних, так і юридичних осіб.
Як нагадує GuildHall, раніше МЗС Великобританії оприлюднило доповідь щодо ситуації з правами людини у 31 країні. Росія в цьому документі віднесена до категорії країн, що викликають занепокоєння.
Зокрема, у доповіді наголошується на внесенні поправок до законодавства РФ, які розширюють сферу дії закону про небажані організації. Внаслідок внесення цих поправок певним опозиційним рухам було заборонено брати участь у виборах до Державної Думи у вересні, наголошується у документі.
Крім того, відомство вказало на судові переслідування, які аналітики вважали за політично мотивовані, зокрема відмову влади РФ від виконання рішення ЄСПЛ про звільнення опозиціонера Олексія Навального у зв'язку з ризиком для його здоров'я.
Стосовно порушень прав людини у Китаї — зокрема, у відношенні мусульман, то за даними правозахисників, у китайських «таборах перевиховання», а фактично в ув’язненні — часто без суду і слідства — перебувають не лише уйгури (народ тюркського походження, корінний народ Східного Туркестану, тепер Сіньцзян-Уйгурського автономного району КНР), а й понад 700 тис. етнічних казахів і понад 50 тис. етнічних киргизів. Офіційна версія китайської влади: репресій немає, а табори — це «центри перепідготовки», де люди здобувають нову професію, освіту та вчать китайську мову. Такі центри, як стверджує Пекін, дозволяють «ефективно боротися з релігійним екстремізмом».
Тим часом як передає видання «Іслам в Україні», журналістські розслідування та свідчення тих, хто побував у цих місцях показують, що так звані табори політичного перевиховання функціонують як в’язниці й там практикують тортури.
Репресії щодо представників тюркомовних народів і мусульман у Китаї, що посилилися 2016 року, пов’язують із призначенням на керівну посаду Синьцзяну одного з лідерів Комуністичної партії Чень Цюаньґо. Він відомий своїми жорсткими адміністративними заходами ще відколи очолював Тибет.
Цюаньґо перетворив цілий регіон на поліційну державу з блок-постами між містами та всередині міст — між районами, з мережею камер з функцією розпізнавання облич, обов’язковим скануванням ID для входу в будинки й торговельні центри. Скрізь — поліціянти у формі та в штатському.
У червні 2020 року США запровадили санкції проти чотирьох колишніх і нинішніх урядовців Китаю, в тому числі проти Цюаньґо, бо, на думку Вашингтона, вони причетні до порушень прав уйгурів. Обмеження запроваджено в рамках акту Магнітського — «за серйозні порушення прав етнічних меншин у Сіньцзяні, масові довільні затримання та серйозне фізичне насильство».
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини.
Долучайтеся до нашого Telegram-каналу!
